Красноїльськ
Як святкують найвідомішу в Україні Маланку
Текст, фото і відео: Олександр Хоменко
Буковина - регіон України, де найкраще збереглися деякі народні традиції, зокрема святкування Маланки. У селах Горбова, Бояни, Бабин, Великий Кучурів, Осички ви знайдете свою особливу Маланку, з унікальними героями. "Переберія" із міста Вашківці неподалік Чернівців відома на всю Україну завдяки любові мешканців цього міста до м'яко кажучи ексцентричних масок. Але найвідомішою на сьогодні, безперечно, є красноїльська Маланка. Все більше туристів щороку 14 січня приїжджають до цього прикордонного селища, аби побачити незабутніх героїв румунського карнавалу.
Маланка у Красноїльську
Красноїльськ - селище на Буковині, розташоване на кордоні з Румунією. Красноїльськ було засновано 1431 року. 95% його населення складають етнічні румуни.

Маланка - найважливіше свято Красноїльська. Особливі традиції маланкування тут існують уже кілька століть і витримали випробування заборонами радянських часів. Комуністична влада забороняла Маланку, на ватаги маланкарів влаштовувалися облави, але це не зупиняло місцевих чоловіків.
До Маланки у Красноїльську готуються цілий рік, розподіляючи ролі у майбутньому карнавалі, збираючи солому в сараях і виготовляючи з неї костюми Ведмедів. Після завершення Маланки ці костюми найчастіше спалюють.
 
 
 
 
 
 
 
 
Першими у Красноїльську маланкують діти. Маленькі Цигани і Ведмеді ходять по тутешніх хатах зранку 13 січня.
 
 
 
 
Старші маланкарі тимчасом збираються по своїх кутах.
 
 
 
 
Найчастіше під час Маланки у селищі використовують маски власного виробництва із пап'є-маше, не існує двох таких однакових масок.
 
 
 
 
Проте в місцевому магаині можна придбати і "заводські" маски
Основні маланкарські ватаги збираються 13 січня після заходу Сонця і ходять по своїх кутах всю ніч.
 
 
 
 
 
 
 
 
Головні герої красноїльської Маланки: Комендант, Циган і Ведмідь, Царі, Дід і Баба, Жид, Вершники, Лікарі. У кожного з них своя функція.
 
 
 
 
Трохи "осучаснений" Вершник
Жидів легко впізнати за дуже високими капелюхами
 
 
 
 
 
 
 
 
і активним чіплянням до глядачів Маланки
Щороку маланкарі вигадують якихось нових фантастичних героїв.
 
 
 
 
 
 
 
 
Герої Маланки активно взаємодіють із глядачами, розігруючи і розважаючи їх, а заодно беручи гроші за різноманітні смішні "послуги"
 
 
 
 
Загальний порядок виступу маланкарської ватаги такий. Спершу Комендант вітає господарів і питає дозволу зайти у двір. Потім виходять Діди й Баби і віншують хазяїв. Далі настає черга хороводів, які водять Царі й Цариці. За ними виходять танцювати Жиди. Лікарі, Циганки з немовлятами та інші другорядні герої тим часом нишпорять між гостями свята, роблячи дрібні капості.
 
 
 
 
 
 
 
 
Найяскравіші персонажі Маланки, безсумнівно - Циган і Ведмідь. Яким би сильним не був Ведмідь, Циган завжди тримає його в покорі. Наприкінці маланкарської вистави Ведмеді жартома починають кидатися один на одного, імітуючи боротьбу сил природи.
 
 
 
 
Колись у Румунії і Центральній Європі справді існували роми, які заробляли на життя тим, що водили ведмедів на прив’язі, влаштовуючи циркові вистави у містах і селах. Це плем’я називалося урсарі.
Костюм Ведмедя робиться із соломи, яка кріпиться на каркас. Але у Красноїльську існує принаймні два види таких костюмів. Це так звані “копиці” і “крилаті” Ведмеді.
 
 
 
 
Костюм-«копиця» робиться з кожуха, до якого прив’язуються жмути соломи. Такий костюм менше важить і його легко зняти.
 
 
 
 
 
 
Костюм Ведмедя із “крилами” буквально зшивається із невеликих тросів, які скручують із сіна.
 
 
Згодом такими тросами обшивається все тіло чоловіка. Такий костюм може важити і 50 кілограмів.
 
 
 
 
 
 
Залізти і вилізти з нього можна тільки лежачи і за допомогою інших чоловіків.
 
 
 
 
У Красноїльську сім кутів: Путна, Путна дін Жос, Тражани, Сус, Дял, Гута і Слатина.
 
 
 
 
 
 
У кожному з кутів - свої осоливі костюми головних персонажів Маланки.
 
 
Маланкарі ходять по хатах у своєму куті протягом усієї ночі. Хоча це справа добровільна - якщо стомився або уже виходив по запланованих хатах - можна і поспати.
 
 
 
 
 
 
Маланкарям доводиться вживати багато алкоголю протягом двох днів 13 і 14 січня. Це випробування із честю витримують майже всі. Якщо хто перебрав зайвого, його просто відведуть додому відпочити.
 
 
 
 
 
 
 
 
Танець Цигана і Ведмедя із кута Тражани
 
 
 
 
Комендант ватаги нарикінці виступу оголошує суму, яку подарував маланкарям господар.
 
 
 
 
 
 
Оскільки маланкарська ватага велика, то й "винагорода" за візит зазвичай рідко складає менше 700 гривень.
 
 
 
 
Зомбі-версії Циганок, які із "немовлям" на руках ловлять глядачів, переконуючи, що "немовля" - їхнє і вимагаючи аліментів.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Щокілька годин маланкарська ватага зупиняється на довший час у котрійсь із хат, відпочиваючи і тамуючи голод.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
14 січня ближче до вечора Маланки з усіх кутів починають поступово спускатися вниз до центральної вулиці Красноїльська.
 
 
 
 
 
 
Там відбудеться Парад Маланок - те, заради чого до селища з'їжджаються тисячі туристів.
 
 
 
 
Кожен із кутів по черзі показує свою Маланку на центральній площі селища.
 
 
 
 
Маланкарі з Путни традиційно - дуже експресивні
 
 
 
 
Діти беруть активну участь у Маланці
 
 
 
 
Часом навіть дуже активну участь
 
 
 
 
Цигани із кута Путна зазвичай мають дещо несподівані вбрання
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Всі вистави закінчуються загальними хороводами і танцями Ведмедів.
 
 
Красноїльська Маланка є карнавальним дійством.
 
 
 
 
 
 
Основна мета карнавалу - очищення через гру і сміх, а також ствердження безперервності життя.
 
 
 
 
Оскільки Красноїльськ є румунським селищем, найближчі аналоги місцевій Маланці треба шукати не в Україні, а в Центральній Європі.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Схожих героїв ми можемо побачити, коли під час новорічних свят відбуваються Кукері в Болгарії, Бушояраш в Угорщині, Фашінг у Німеччині, Звончари у Хорватії тощ
 
 
 
 
Маланка - найголовніше свято Красноїльська, жодна інша подія не відзначається тут настільки масштабно.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Made on
Tilda