Проєкт «БукВар»: початок
Ми любимо читати книги. І впевнені, наші читачі також. І дуже рідко замислюємося над тим, що в Україні багато людей, які також люблять читати, але не мають такої можливості. А допомогти їм не так і складно
Зібрати гарну бібліотеку — це захоплююче й похвально. Ви неспішно відбираєте літературу, ставите книги на полицю, переставляєте їх за кольором, іноді протираєте пил і точно знаєте, що, можливо, одну-дві книги перечитаєте й самі, але решту прочитають ваші діти чи онуки — звісно, якщо їм це буде цікаво. І якщо вони взагалі читатимуть. Насправді повна невизначеність. А проєкт «БукВар» — це шанс не лише дати книзі реально друге життя, а й упевненість у тому, що вашу книгу уже читають і читають саме ті, кому вона потрібна й цікава саме зараз, і що без вас вони просто не зможуть це зробити. Цікаво? Тоді по порядку.
Усе почалося з іншого проєкту, «ВеСело», з яким, маючи бажання, можна познайомитися тут. Тоді знімальна група сайту depo.ua їздила по всій країні в пошуках найоптимістичніших і найвеселіших сіл. Ще раз наголосимо — найоптимістичніших, тобто у проєкті брали участь села, де все гаразд, розвивається інфраструктура, є робота і, відповідно, життя налагоджене.

Що вже говорити про села, де не все так райдужно. Але журналісти depo.ua неодноразово зазначали, що й у тих селах, де є чудові Будинки культури, народні колективи, власні картинні галереї, у сільських бібліотеках, як правило, усе дуже сумно — книжковий фонд застарів років 50 тому, нових надходжень практично немає, про сучасну белетристику взагалі не йдеться. Ну, застарів, то й застарів — можливо, бібліотеки в селах нікому вже й не потрібні і зберігаються тільки для того, щоб було ще одне робоче місце, яке не так уже й добре оплачується, та все одно.
Переломним моментом став візит до села Воскресинці на Івано-Франківщині і знайомство з місцевою бібліотекаркою Наталією Когут. Чудова жінка, яка сама купує книги для своєї бібліотеки, та ще й розносить їх по домівках тим односельчанам, які за станом здоров'я не можуть дійти до бібліотеки. І вона була така простодушна і щира у своїй розповіді, що ми повірили одразу: книги потрібні і потрібні дуже. Люди хочуть читати.
Уже після того, як наші журналісти повернулися зі зйомок і поділилися своїми враженнями та емоціями з колегами, якось само собою у розмові виникла ідея допомогти Наталії та бібліотеці Воскресинців.

Так розпочався перший збір книг — усередині видавничої групи «Картель», до складу якої входить і сайт depo.ua. Коли кількість книг перевищила сотню (а ми приймали тільки фактично нові книги, зовсім трохи б/в), ми трохи замислилися. Безумовно, у бібліотеці Воскресинців із задоволенням прийняли б від нас усі ці книжки. Але якщо люди так жваво відгукнулися на цю пропозицію, то чому б не допомогти не одній, а двом, трьом бібліотекам?

І в цей момент — доля, не інакше — до руху, що зароджується, підключилася Надія Ратке, засновниця Міжнародної організації соціальної справедливості. Надія не лише взяла на себе витрати на доставку першої партії книг, а й стала ініціатором масштабування проєкту. Так народився у фінальному вигляді проєкт «БукВар».
Надія Ратке, засновниця Міжнародної організації соціальної справедливості

Проєкт одразу знайшов відгук у моїй душі — це мої особисті спогади з дитинства. Я виросла в селі, і ми завжди знали, що саме такого дня будуть нові книжки. Ми бігли до бібліотеки, ставали в чергу і з нетерпінням чекали близько двох тижнів, коли хтось прочитає і здасть книгу. Якщо діти в нинішній час гаджетів хочуть читати книжки, ми повинні це підтримувати. Якщо для дорослого населення книги — це культурний розвиток і дозвілля після важкого робочого дня, єдине культурне місце, де дорослі знаходять для себе віддушину, ми також підтримуватимемо. Цей проєкт — подяка сільській бібліотеці та співробітницям, адже вони зі своєї зарплати купують сучасну, корисну, захоплюючу літературу й поповнюють порожні полиці.

Сотні сільських бібліотек в Україні перебувають у жалюгідному стані. Хороших книг немає, а ось читачів вистачає. І похилого віку, тих, хто виріс із книгою в руках, і молоді, і дітей — повірте, люди досі хочуть читати, і саме паперові справжні книги. Так, ми не зможемо допомогти всім. Але хоча б десяти, декільком десяткам бібліотек, і це буде просто чудово.
Схема дуже проста. У крайньому разі ми готові прийняти книги й індивідуально, але краще, звичайно, зробити це централізовано: у компанії, офісі, на підприємстві, де завгодно.

Ви всім колективом збираєте книги — сучасну літературу українською мовою, переважно книги зі шкільної програми, просто дитячі книги та гарну сучасну прозу: романи, повісті, нон-фікшн тощо.

Далі ви пишите нам — у соцмережах, на сайті, особисто керівнику проєкту Віталію Новаку, і ми зі знімальною групою приїжджаємо до вас, фіксуємо процес прийому книг (а що, країна має знати своїх добрих людей) і веземо книги саме туди, де вони потрібні.

А якщо ви живете в селі або знаєте про таке село, де бібліотека гостро потребує допомоги, теж обов'язково зв'яжіться з нами. Заявки вже приймаються і перші пункти призначення визначені, але ми обов'язково приїдемо і до вас.

Адреса для зворотнього зв'язку по проєкту:
bookwar@depo.ua

Наталія Когут, завідувачка бібліотеки села Воскресинці

Нам дуже приємно, що ми дочекалися аж із Києва цієї прекрасної літератури, необхідної нашим дітям, людям старшого віку, похилого віку, нашим педагогам, нашому селу. Це дуже велике придбання!

А тим часом ті, хто брав участь у першому збиранні книжок, відчувають законне почуття гордості — їхні книжки вже приїхали до сільської бібліотеки. Це треба було бачити! Та сама Наталія Когут, з якої, власне, і почалася ця історія, ще в момент розвантаження мало не кожну книгу зустрічала радісним причитанням, а деяким одразу визначала перших читачів. Дуже зворушливо, і стало зрозуміло, що це потрібна й важлива справа і що все це не даремно.
Катерина Гладій, староста Васючинського старостату Рогатинської ОТГ

У нашому селі багато тих, хто любить книги, і це, крім іншого, і робота нашого бібліотекаря Наталії Олексіївни. У нас у бібліотеці відбуваються різні заходи, на всілякі свята приходять діти, і Наталія Олексіївна справді вміє зацікавити, донести книжку до читача. Ми дуже вам вдячні, що розпочали свою акцію саме з нашого села.

Безумовно, усі книги, передані до цієї бібліотеки, спочатку пройдуть необхідну санітарну обробку, потім будуть, так би мовити, поставлені на баланс, у кожній з'явиться гордий штамп бібліотеки Воскресинців, і тільки після цього вони вирушать до нових читачів. Але, зважаючи на емоції Наталії, багато часу цей процес не займе. Та вже зараз ті, хто збирав ці перші книги й бачить на фото їх у бібліотеці села, де на них дуже чекали, ми впевнені, відчувають справжню, щиру радість.
Тож дайте волю і своїм емоціям, приєднуйтесь до проєкту «БукВар», нам дуже потрібні добровольці!
Made on
Tilda