Степанці.
Світ своїми руками
Проект "Весело", перший сезон, Епізод 4

Життєва історія про те, що все зламане можна полагодити, або насамкінець - перепрофілювати

Якби ми прибули в будь-яке з сіл нашого проекту не зі столиці, а, наприклад, з якоїсь віддаленої екзопланети, то були б у впевнені, що в цих селах живуть щасливі люди середнього віку і старші. Є ще маленькі дітки, а ось підлітків немає зовсім – це як з пташенятами голубів, яких ми ніколи не бачимо. Та це не про Степанці - тут нам навіть влітку вдалося поговорити з старшокласниками. А це і було нашою основною метою. Тому що вони тут теж немов з іншої галактики - настільки незвичайні. Але про все по порядку.

Візьмемо лівіше

Старовинне і нещодавнє
По-перше, це саме Трипілля. Тут багато хто рекомендує відвідати Київський обласний Археологічний музей, і це правильно. Підтверджуємо: не пошкодуєте. Тим більше, до 1 серпня музей було закрито через карантин, а тепер – він відкрився. А ще біля музею є погруддя унікальній людині отаману Зеленому (Данило Терпило). Прочитайте його історію - вона дивовижна.
Данило Терпило (отаман Зелений) — український громадський діяч, революціонер і повстанський отаман Російської імперії, а згодом України.15 липня 1919 р. у Переяславі отаман Зелений урочисто, в присутності місцевого люду та свого війська, скасував Переяславську угоду 1654 року про «возз'єднання» з Московією. В цей час його сили вимірювались близько 30 тисяч козаків і старшин.
Та більше за музей варте уваги інше місце - Дівич-гора. Звідси відкриваються неймовірні види. Це так зване місце сили – саме тут Вікентій Хвойка виявив сліди стародавніх обрядів, які проводили трипільці близько п'яти тисяч років тому. І будьте певні, вони це місце обрали зовсім не випадково.
Друга точка - Ржищів. Тут, по-перше, завжди можна купити свіжу рибу, але це не наш випадок. А ось парк, що залишився на місці колишньої садиби Долгоруких-Фадєєвих – це наш. Сам парк, звичайно, можна впізнати тільки коли знаєш, що він тут був, а ось панорами тут – ще крутіші, ніж з Дівич-гори. Шикарна фотосесія - забезпечена. Знайти його не просто, так що ось вам наш лайфхак: 49°59'7.48''N, 31°2'46.82''E
Автомобілем четвертого етапу став Renault Logan C двигуном 0,9 л (90 к.с. і 140 Нм), з 5-ступінчастою МКП, але в оснащенні Life+. Коштує така машина 357 200 грн. (базова версія-328 900 грн), і це був той рідкісний випадок у нашому проекті, коли ми від автомобіля очікували перед поїздкою набагато менше, ніж отримали в результаті.

Її треба створити
Від Степанців до Канева всього 17 кілометрів. І якщо ви коли-небудь їздили на Тарасову гору, то, можливо, проїжджали Степанці. Як завжди, байдуже проводжаючи поглядом пропливаючі мимо будинки. І даремно! Як виявилося, це дуже незвичайне село. З багатьох причин. Але – почнемо з головної.

Те, що ви бачите вздовж траси – це тільки частина села. Взагалі-то Степанці – це колишні шість сіл, за назвами яких сьогодні називаються райони – Слобода, Харківка, Заросава, Містечко, Рудка і Пилява. І що, на вашу думку, роблять місцеві підлітки вечорами в таких селах? Збираються на лавках, базікають ні про що, грають у карти, іноді щось випивають... Напевно. Але тільки це не про Степанці. А може, і взагалі не про наші села. Може, наші уявлення застаріли і все зовсім не так?

Одне слово, хлопцям у Степанцях стало нудно і прикро ось так збиратися і вбивати час. Ні-ні, це теж, звичайно, потрібно, але повинна бути альтернатива. Звідки б їй взятися? Її треба створити.

Ініціатива з Майстернею
Все почалося з "Майстерні сільських ініціатив" - програми неформальної громадської освіти молоді. Підлітки зі Степанців пройшли програму, де їх вчили розробляти власні проекти, правильно їх реалізовувати, шукати партнерів, залучати фінансування. Зрозуміло, проектів було багато, і найрізноманітніших, але цей, що називається, зайшов. Сашко, Максим і Одарка розробили проект, що якраз вирішує проблему дозвілля в селі. Вони запропонували перетворити стару сільську бібліотеку на сучасний StebHUB, місце, де можна проводити час з друзями, читати книги не про Леніна, а сучасні та цікаві, місце з комп'ютерним класом, різними гуртками і майстернями. Гарна ідея, чи не так? Але як завжди: придумати не так складно, а ось реалізувати... на цьому етапі часом гинуть найгеніальніші ідеї. Але тут хлопці не здалися - і це чудово. На жаль, з Максимом і Одаркою нам поспілкуватися не вдалося, вони вже закінчили школу і зараз займаються вступом до внз, тому за всіх віддувався Сашко Ткаченко. А підтримала його Віка Лагодич. У неї був власний проект, та вже на етапі реалізації вона активно підключилася до Степ-хабу.

За підтримки
Такий вогонь не помітити не можна – і до справи приєдналася степанецька ОТГ та БФ «МХП – Громаді», який був партнером і самої "Майстерні", а потім підтримав підлітків уже самостійно. У підсумку на втілення мрії інвестори виділили близько 300 тис грн плюс приміщення сільської бібліотеки. Ну а далі вже гуртувалися, що називається, всім миром. Виносили старі книги, міняли стелажі, робили ремонт, організовували новий сучасний простір. Живий і дієвий – зараз у StepHUB часом навіть складно потрапити: карантинні заходи змушують обмежувати кількість людей, які тут можуть перебувати одночасно, а бажаючих - вдосталь.
Тетяна Волочай, директор БФ «МХП-Громаді»

«Це не просто місце, де ми зробили ремонт. Тут живе життя та інша енергія. Це місце, куди приходять діти та дорослі, аби цікаво і з користю провести час. Це місце і для розвитку, і для відпочинку. Мені не подобається, коли проєкт завершується разом з грошима на його фінансування. Важливо, щоб після створення простору, він працював сам на себе. Важливо, щоб це ставало сприятливою платформою для нових ідей та ще кращих проєктів».
Ось така крута і дійсно життєствердна Історія, в якій є і відмінна ідея, і реалізація і наявний результат. І це зробили самі підлітки.

Середовище проживання
Але погодьтеся, складно уявити собі і таких дітей, і такі проекти в якомусь сонному байдужому селі. Значить, є в Степанцях щось, що послужило, так би мовити, середовищем для подібних змін. З ким про це можна поговорити, як не з головою Степанецької ОТГ Олександром Яременком? Що кумедно, знайшли ми його по суті у дитячому садку. Бо адміністрація ОТГ тимчасово ділить приміщення з садком. Хоча скоро у неї з'явиться вже новий центр, де жителі села зможуть отримати адміністративні послуги на відповідному рівні.
Степанецька ОТГ сьогодні включає в себе 17 сіл - а незабаром приєднаються ще чотири. Як можна впоратися з таким господарством – для нас загадка, але Олександр, вочевидь, справляється. Ну, принаймні, якщо судити по тому, що ми бачили в самих Степанцях: вражає навіть не порядок і чистота, а темпи розвитку. Той же адмінцентр, буквально днями відкривається нова з голочки амбулаторія, дитячий садок і ліцей. Подивіться на фото: нам би своїх дітей до такої школи віддати було б не соромно. Тут і обладнання, і техніка, і інтерактивні дошки, і сучасний ремонт. І навіть міні-стадіон у ліцеї з відмінним штучним газоном, і – не повірите - справжній сільський стадіон "Маракана", на якому крім іншого грає і місцева команда "Росава-Наша Ряба".
Звісно ж, ми з Олександром поговорили і про створення ОТГ – адже в усіх наших попередніх селах були звичайні сільські ради. Універсального рецепту немає: створення ОТГ у селі це серйозний крок, і треба розглядати всі початкові умови, наскільки вони підходять для активізації власної свідомості. У цьому випадку все склалося вдало: крім іншого, в Степанцях і околицях зосереджені великі потужності агрохолдингу МХП. І самі лише вони приносять до бюджету ОТГ близько 70 млн. грн податків на рік. Не кажучи вже про інші податки і збори, що залишаються в бюджеті господарства. Олександр не приховує, що не всі в Степанцях однаково ставляться до ОТГ – хтось упевнений, що якби всі кошти були зосереджені виключно в Степанцях, то в цьому, окремо взятому селі, вже настав би комунізм. Але Олександр впевнений, що вони рухаються в правильному напрямку – і ми йому віримо. Тим більше як сторонні люди, чомусь впевнені, що 17 щасливих сіл – це краще, ніж одне - дуже щасливе.
Я також мандрував, подорожував по іншим селам, є з чим порівняти. Я думаю, цінити і робити висновки повинні самі люди, а наше завдання – робити таким чином, щоб кожній людині в нашій громаді, в нашому селі було дійсно жити весело.
Олександр Яременко
голова Степанецької сільскої ОТГ

Можна полагодити
Але якщо чесно, про «полагодити» - це ми не тільки про стару бібліотеку і взагалі про село. Вже, так би мовити, «на закуску» ми виявили в Степанецькому ліцеї ще один цікавий проект, який нам здався дуже гарним прикладом для характеристики всього, що відбувається в Степанцях. Проєкт «Запуск громадських майстерень у 3 громадах Черкаської області» впроваджується у співпраці БФ «МХП-Громаді» та Черкаської агенції регіонального розвитку у спільному проєкті «Посилене партнерство для сталого розвитку», що реалізується UNDP Ukraine / ПРООН в Україні за фінансової підтримки Уряду Швеції. Це приміщення, де з одного боку є кілька затишних обладнаних зон для проведення майстер-класів або просто ділових зустрічей, а з іншого – є необхідний інструментарій для лагодження всього на світі. Ідея самої «Громадської майстерні» геніальна: весь світ сьогодні страждає від зламаних і застарілих речей, і вам пропонується місце, де їх можна або відремонтувати, або перетворити на щось нове. І для цього є всі умови. Доступ – відкритий. А в перспективі жителі села можуть тут організувати навіть власне виробництво - наприклад, швейну майстерню з ремонту одягу, ремонт меблів або побутової техніки. Ви не повірите, але тут є навіть 3D-принтер, так ще трохи – і можна буде відкрити хоч автомайстерню, напевно скоро всі запчастини ми будемо друкувати на принтерах. Потрібен вам, наприклад, паливний фільтр для Renault Logan - прийшли в майстерню, надрукували, і пів справи зроблено.

Вище очікувань
Але наш Logan, звичайно, нічого за час подорожі не зажадав, а як ми вже говорили вище, дав навіть трохи більше, ніж ми очікували. Майже доба за кермом підтвердила, що цей автомобіль відмінно готовий до ролі авто на всі випадки життя: сидіння досить зручні, щоб і після багатьох годин за кермом у вас не боліла спина, скромний за апетитами (у нас вийшло близько 7 літрів на сотню км, але це з урахуванням повного завантаження і без упину працюючого кондиціонера), з відносно просторим салоном і великим 510-літровим багажником. А ще вельми здивував набір доступних опцій – наприклад, не у всіх автомобілях навіть преміум-класу у нас в проекті був Android Auto і Apple Car Play. А тут – будь ласка, парктронік, камера заднього огляду (додаткові опції), вбудований навігатор зі своїми картами та інше. Мені особисто не вистачило регулювання сидіння по висоті - але і це можна виправити, ціна питання - всього лише 1386 грн. А ще підкупила можливість проїжджати на Logan практично усюди - але ж це був перший раз, коли ми в проекті використовували не SUV, а звичайний легковий автомобіль. Втім, ця здатність стала в нагоді нам більше по дорозі, там, де треба було з'їхати з траси до якоїсь природної краси, а в Степанцях практично скрізь – чудовий асфальт.

Конкуренція загострюється
У лави наших претендентів на звання «найяскравіше село 2020» Степанці увірвалися хвацько. Вони розсунули конкурентів широкими ОТГ-шними плечима і, найголовніше, приємно вразили підлітковим ентузіазмом і прагненням дітей не скоріше виїхати з рідних місць, а вже сьогодні змінити їх так, щоб в селі було не нудно – а це і є головний критерій нашого проекту «ВеСело». Залишайтеся з нами - боротьба загострюється, а значить стає ще цікавіше. І якщо у нас такий широкий вибір оптимістичних сіл – значить, і правда, не все так погано?
Made on
Tilda