Несамотність у мережі
Чи замінять відеочати реальне спілкування
Текст і фото: Олександр Хоменко
Карантин — час для розквіту найрізноманітніших месенджерів. Через відеочати ми ходимо на лекції і конференції, вчимося, займаємося спортом, ведемо переговори, репетируємо, спілкуємося з близькими людьми тощо.

Але чи вистачає онлайн-спілкування для того, щоб хоча б частково замінити брак живого спілкування між людьми, який став одним із найважчих випробувань для суспільства? Ми спробували це з'ясувати, завітавши в гості до кількох людей, які за допомогою месенджерів намагаються продовжувати далі вести повноцінне життя.
Ваня і Маша. Навчання
Месенджери: Zoom і Viber
У Володимира та Тетяни Сапко, власників приватного дитячого садочка, четверо дітей. Двоє наймолодших, Маша та Ваня, вчаться в початкових класах у двох приватних школах, де впроваджують у життя альтернативні методи освіти.
ВАНЯ

Школа KIidsBerry, 1-ий клас
Сьогодні перший урок у Вані — читання. Спочатку діти розминають м'язи обличчя, а потім по черзі читають текст із екрану планшета. Коли учень хоче щось сказати, то має спершу підняти руку — все як на звичайному уроці.

На карантині скучно, каже Ваня, не можна погуляти з друзями. І те, що не треба ходити в школу, не дуже втішає хлопця, бо сам процес навчання йому дуже подобається.
Найулюбленіші уроки хлопця — малювання, барабани і математика. В середньому на день має не менше п`яти уроків, навчання займає час із 10 ранку і до обіду. Частина уроків — в електронному форматі, зібрані на сайті learning.ua

У вільний від навчання час Ваня катається на скейті і гуляє поруч із домом.
МАША

«БеркоШко», 4 клас
Перший урок у Маші — географія. Зараз працюють із картою України, перед тим вивчали Азію і Європу. Вивчають області України, її природні зони і топографію.

Зараз в середньому Маша має два-три уроки на день. Майже щодня спілкується з подружками через Viber. Улюблений урок — малювання. Маша і в позаурочний час активно малює, деякі з її картин уже навіть продавалися.

Про те, як побудований навчальний процес і побут у «БеркоШко» ми розповідали у статті "Школа життя: Як навчають дітей в одній із найстаріших альтернативних шкіл Києва".
Дівчині не подобається, що не можна гуляти і обійматися з подружками. Але Маша рада, що може поприбирати вдома.

У вільний час гуляє біля дому, малює, дивиться телевізор і добудовує крісло на дереві поруч із домом.
Інна. Спорт
Месенджер: Facebook
Інна керує Агентством з оцінювання ризиків. Кожен її ранок починається з короткої медитації. Кілька разів на тиждень до духовної практики додаються ще й фізичні навантаження — Інна займається кросфітом у клубі функціональних тренувань "Шальонітварини".

Цей клуб було засновано в 2015 року двома подругами Ольгою Москаленко та Іветтою Ярошенко. Тренування проходять за змішаною методикою, з використанням різних фітнес-протоколів та програм.
Через карантин довелося заняття клубу перевести зі спортзалів і відкритих майданчиків до квартир, а гантелі замінити пляшками з водою різної ємності. Але тренування залишаються інтенсивними, відпочити можна по суті тільки під час спілкування через відеочат. В цьому занятті беруть участь чотири дівчини, вони активно спілкуються і жартують, намагаючись не зважати на слабкий звук і пригальмовування картинки.

Інна сприймає карантин як шанс для самовдосконалення і старається не думати про майбутні небезпеки для бізнесу. За першої нагоди виїжджає кудись на велосипеді покататися. А ще скучає за своїм хлопцем, якого карантин застав у відрядженні у Німеччині.
Оксана. Родина
Месенджери для спілкування: WhatsApp і Viber
Оксана виросла на Галичині. Давно живе в Києві, працює фінансовою менеджеркою в одній зі столичних компаній. Браку живого спілкування не відчуває, оскільки по роботі доводиться час від часу приїжджати до офісу навіть під час карантину. А от спілкування з близькими людьми через коронавірус довелося обмежити.

Оксана приїжджає до батьків двічі на рік — на Різдво та Великдень, однак цього року зі зрозумілих причин довелося скасувати великодню подорож додому. Тож родинний святковий сніданок організували за допомогою відеозв'язку.
На столі в Оксани — вміст кошика, який на Галичині освячують перед Великоднем. Більшість продуктів із кошика — домашні, надіслані мамою через «Нову пошту». На столі ми бачимо паску, крашанки, спресований домашній сир, масло, тертий підсолений хрін, ковбаску, шинку і маленьку сільничку зі свяченою сіллю. Бракує тут тільки одного елемента. На столі ще має бути бушпан, або самшит. Ця рослина вважається символом безсмертя, в деяких регіонах нею прикрашають свої оселі під час великодніх свят.

Оксана згадує кілька галицьких великодніх традицій. Наприклад, на святковий стіл завжди кладуть окремо одне варене яйце, розділене на стільки частин, скільки людей у сім'ї, це символізує цілісність родини. Колись спеціально до свята пекли одну паску максимально можливих розмірів, наскільки дозволяла піч. Ця паска символізувала міцність родини, і якщо її вдавалося спекти цілісною і доброю, то й рік буде добрий. Звісно, також співали гаївок, очищалися водою в Обливаний понеділок, наступного дня після Великодня.
Made on
Tilda